Пятница, 27.04.2018, 10:29
Приветствую Вас Гость | RSS

КЗ "Кам'янсько-Дніпровська ЗОСШ-інтернат" ЗОР

Форма входа
Меню сайта
Категории раздела
Мои файлы [0]
Програми [0]
Методичний матеріал [43]
Аудіо [0]
Відео [0]
МО Гуманітарного типу [6]
Методичне Об’єднання Гуманітарного типу
МО Природно-математичного типу [4]
Методичне об’єднання Природно-математичного типу
Річні закупівлі [2]
Плани річних закупівель і все з ними зв’язане.
МО Молодших класів [3]
Методичне Об’єднання молодших класів
Конкурси, свята, змагання [6]
Результати конкурсів, змагань, шкільні свята та інш.
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 31
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Каталог файлов

Главная » Файлы » Конкурси, свята, змагання

Андріївскі вечорниці 9 клас.
[ · Скачать удаленно (40 Кб) ] 24.03.2018, 08:45

  Андріївскі вечорниці.

Звучить музика «Ой на вечорниці»

Ведучий: З давніх-давен наша Україна славилась величними традиційними святами і обрядами. Кожний, хто не черствіє душею, хто сповнений любові, доброти до української спадщини, повертається до традицій свого народу.

Ведуча: Одним із свят, яке завжди відзначали наші батьки, діди, прадіди, було велике зимове свято, особливо важливе для молоді - день Андрія.

Ведучий: Це свято відзначають 13 грудня і вважають днем пам`яті мученицької  смерті одного із дванадцяти апостолів Христових - Андрія Первозванного.

Ведуча: За церковними легендами святий проповідував християнство в Скіфії й дійшов аж до Києва, де на одному з пагорбів поставив хрест і сказав: «Чи бачите гори ви? Повірте мені, на них засяє благодать Божа». Згодом там, де він установив хрест, було споруджено Андріївську церкву.

Ведучий: Є в нашого народу чудові традиції:                                                                                  

 Колядки , щедрівки і вечорниці,

Де хлопці й дівчата збираються,

Знайомляться тут і залицяються.

Ведуча: Я хочу, щоб сьогодні ожили перед нами вечорниці в ніч на Андрія.


Господиня: Уже  і вечір, ані дівчат, ні хлопців чомусь немає. Де вони забарилися? Молодість… Гарна пора. Цілу ніч гуляли б, тільки музики і пісні. І то ж споконвіку так ведеться. І ми колись… Як згадаю… Літа-літа! Летять, неначе  орли сизокрилі.

Ой, верніться, літа мої .

Хоч до мене в гості…

Галя: (сидить на лавці сумує) Ой, сумно мені, сумно.

Господиня: Чого, доня, сумно зітхаєш? Усіх хлопців відженеш від нашої хати.

Галя: Ой, мамо, і не говорить мені про них. От і дівчата вже йдуть.

Муз. «Ой на вечорниці»

1-ша дівчина: Добрий вечір, тітонько. Чи можна у вашу хату?

Господиня: Добрий вечір. Заходьте дівчата, співайте. Може, ще гості будуть.

 2-га дівчина: А може і хлопці будуть?  Іван прийде?

3-тя дівчина: Може. А може і Роман?

4-та дівчина: Може. А може і Петро?

5-та дівчина: Може. А може і Панас?

6-та дівчина:  Та він дуже подібний на того бичка. (Сміх)

7-ша дівчина: Ой дівчата, а мене мати не пускала гуляти бо хлопці прийдуть. Ледве відпросилася.

Пісня «Била мене мати березовим прутом».

4-ша дівчина: Ох, дівчата, якби то знати, хто той суджений! Хоч би краєчком ока глянути.

Господиня: А чом би й ні? І не тільки краєчком. Завтра ж Андрія. Нумо ворожити. Знаєте, дівчата, усі ворожіння в цей вечір починалися з ночі на Андрія. Тож попросимо його.

Дівчата: (хором промовляють слова, передаючи свічку)

Андрію, Андрію, на тебе вся надія.

Хочемо долю свою знати,

Просимо тя допомагати.

1-ша дівчина: Давайте я розповім, як я того року ворожила. Коли вже звечоріло і прийшов час гадати, я подалася до крайньої хати тітки Параски. Стою і слухаю, що ж вона буди казати. Тільки чую, вона як закричить: «Гей, Омельку, сучий ти сину, ти куди поліз? Ану сядь каменем та і посидь на лаві».  Так я, дівчата, через ту Параску і просиділа цілий рік каменем у дівках. Щоб тій Парасці ворони кубло на голові звели. Не ідіть, дівчата, до неї ніколи ворожити .

Дівчата: Ой ні не підемо.

Галя: А ми з дівчатами того року ворожили на тістечках. Кожна дівчина в цей день сама пекла тістечка. Позначили їх, щоб було знати, де чиє, та й пішли до собаки діда Мусія.

8-ма дівчина: А де ж це він живе?

Галя: Та біля Параски Лейби, хіба ж ви не знаєте?

8-ма дівчина: А, та вже знаємо, знаємо.

Галя: Ну так от. Пішли ми до того діда. Положили тістечка і випустили дідового собаку. А той собака, як вискочив, то й всі тістечка поїв. Та так, що ми не побачили котрої першої. До цих пір не знаємо, котра з нас перша заміж вийде. Мабуть, дід Мусій своєму собаці три дні їсти не давав, бо такий голодний був, що, можливо цілу буханку з`їв би. Але добре, що собака всі тістечка з`їв. Всі заміж вийдемо.

6-ша дівчина: Я чула про ворожбу зі свічкою (підзиває дівчат до столу) . Напишемо імена. Поставимо на край великої тарілки. Запалимо свічку. І до якої стрічки підпливе свічка, такий і буде суджений. (Ворожать)

3-тя дівчина: А мені бабуся казали, що колись ворожили на речах. Дівчина, якій ворожили. Виходила за двері. Тоді дівчата брали тарілки і ставили під них речі: хустку, стрічку, перли, ключ. Котра витягувала хустку- скоро вийде заміж, коли перли - суджений буде добрий, стрічка - ще подівує  (Ворожать).

4-та дівчина: А ще дівчата ворожили на чоботах. Вони кидали чоботи через хату. І в який бік повернеться чобіт, звідти буде чоловік. А хлопці знали, що дівчата ворожать, збирали чоботи і повертали в інший бік, сміючись.

Галя: Чобітки веселі в мене,

Як піду гуляти,

Чобітки тупотять,-

Хочуть танцювати.

Господиня: Ану, дівчата, хто сміливіший?

Танок дівчат «Василина».

Господиня: А ще дівчата є ворожба із дзеркалом.

2-га дівчина: А я знаю теж таке ворожіння. Треба в темряві сказати:

Ворожу осібне,

На люстерко срібне!

Ворожу на саму себе.

І милий на тебе.

Потім повернувшись спиною: Покажи, святий Андрію, яка моя доля?

Тоді різко повернутися. У дзеркалі з`явиться постать того, хто має дівчину засватати.

9-та дівчина: А моя бабуся гадала так: брала чобіт, від стола до порога переставляла його то носком, то п`яткою, промовляючи: «Вдівець - молодець». Хто випаде, за того і заміж вийде.

10-та дівчина: То й ти спробуй!

9-та дівчина: (бере чобіт, починає міряти від стола,) Вдівець - молодець – вдівець – молодець ! Дівчата, вийшов молодець!

Всі: Вітаємо! Ой як добре!

8-ма дівчина: Тітко! Дайте мені копистку! (Господиня дає копистку. Стукаючи нею по підлозі, дівчина промовляє):

Туку-туку кописткою,

Де я буду невісткою?

Загавкай, собако, мені,

В якій саме стороні!

(Хтось імітує гавкіт собаки. Дівчата сміються )

11-та дівчина: Тітонько, а дайте коноплі - ми будемо на них ворожити. (Розсипає коноплі і каже: «Сонце – до заходу, а коноплі - до сходу. Сонце – до заходу, а коноплі - до сходу. Сонце – до заходу, а коноплі - до сходу»). Давайте, дівчата, позбираємо сім`я, у кого яке число буде. (Рахують). Дівчата в мене парне число! (Всі по черзі кажуть яке число).

Господиня: Ось скуштуйте цих вареників і дізнайтеся. Ким буде суджений. (У кожному варенику лежить річ , яка вказує на певну професію. Дівчата їдять та кажуть, що їм дісталось ) А щоб дізнатися ім`я судженого, потрібно підійти до першого незнайомого чоловіка й запитати, як його звати. Таке буде й ім`я чоловіка.

8-ма дівчина: Нумо спробуємо. Он хлопці незнайомі стоять. Хлопці, хлопці, а як вас звуть. (Хтось із хлопців відповідає. Дівчата хто сміється, хто вітає)

Ведуча: Ох, ці дівчата!  Увесь час їм потрібно щось знати, ще й наперед. А про калиту нічого й не сказали…

Калита – це великий корж із білого борошна. Печуть калиту дівчата всі разом, скільки б їх не було – хоч десять, двадцять… Місять тісто всі по черзі, починаючи від найстаршої дівки і кінчаючи дівчуром років 10 або й менше (Дівчата підходять до столу і місять тісто. З залу вибігає маленька дівчинка і також місить. Господиня її бранить ). Тісто солодке , з медом. Посередині коржа – дірка…

Ведучий: Випікали калиту так, щоб вона була сухою і важче відкушувалася. Потім її обмащували медом, який приносили хлопці. Коли сходилася вся молодь. Вибирали пана Калитинського, який керував дійством та оберігав прив`язану до стелі калиту.

Ведуча: Тож нехай оживе цей вечір з калитою.

3-тя дівчина: Щось хлопці не йдуть, сумно без них.

Муз.: «Вечорниці»

Заходять хлопці.

12-та дівчина: Хлопці, де це ви до цього часу вешталися? Забули, де вам у вечір святого Андрія бути?  

1-й парубок: Ні, не забули. Ми прийшли туди, де нам і належить бути,- до тепла, на ваш привітний вогник… А коцюбою ми той вогник розведемо сьогодні такий, що довго палатиме!

12-та дівчина: Ось погляньте,

Сонце вже заходить,

 Сонце вже заходить,

А калита сходить.

Славна та ясна,

На весь світ прекрасна.

Добрий вечір з калитою,

Будьте всі здорові!

З калитою золотою,

З пресвітлим празником Андрія!

 Господиня виносить калиту.

Дівчата (хором) : Ой калита, калита,

Із чого ж ти вилита?

Господиня (за калиту): Ой я жила сповита

Та й сонцем налита-

Для красного цвіту

По білому світу.

(Прив`язують калиту)

2-й парубок: У небо, калита, у небо,

А  ти, сонечко, піднімись.

Ти на нас подивись.

Ми калиту чіпляємо,

На місяць поглядаємо.

Свою долю – радість закликаємо.

3-й парубок: Я буду паном Калитинським!

4-й парубок: Дай-но, господине, мені коцюбу, я буду паном Коцюбинським.

 Калитинський: Добрий вечір, пане Коцюбинський!

Коцюбинський: Добрий вечір, пане Калитинський!

Калитинський: Куди йдеш?

Коцюбинський: Калиту кусати.

Калитинський:А я буду писати.

Коцюбинський: А я вкушу!

Калитинський: А я впишу!

Коцюбинський: Ти писнеш-чи ні,

А я на білому коні,

То й калита мені!

Калитинський: Ну добре вже іди кусати!(парубок під’їжджає на коцюбі, стрибає, намагаючись вкусити калиту, передає коцюбу)

1-й па боюся.рубок: Їду, їду калиту кусати!

Калитинський: Звідки ти?

1-й парубок: Із калити.

Калитинський: А чого хочеш?

1-й парубок: Калити.

Калитинський: А не боїшся чорноти?

1-й парубок: Не боюся.

Калитинський: Тоді кусай. (стрибає, кусає)

1-й парубок: Пане, пане, я на кацюбі їду.

Калитинський: А що везеш?

1-й парубок: Міх.

Калитинський: А що в міху?

1-й парубок: Сміх.

Калитинський: То засмійся.

1-й парубок: Нема чого сміятися, коли калиту кусати.

Калитинський:А навіщо тобі калита?

1-й парубок: Щоб не бути у журбі.

Калитинський: А я буду сажею писати.

1-й парубок: А я буду калиту кусати.

Калитинський: А я вписну.

1-й парубок: А я кусну (стрибає до калити та кусає).

4-та дівчина: Калита, калита, солодкою була, як ми її з`їли, то до неба полетіли.

12-та дівчина: Так, калита на славу вдалася. Хай  вона надає нам сили на життя і святкування. Про все славно дбайте, калиту прославляйте,аби наше із вами  до кінця було.

9-та дівчина: Ой, мабуть, давайте, люди,

За гостину дякувати будемо,

І за те, що гарно приймали,

І за те, що смачно частували.

Всі разом: Дякуємо, тітонько! Вже й час додому йти.

3-тя дівчина: Золотая зіронька

Мерехтить над хатою,

Хай ваша родинонька

Та буде багатою.

2-га дівчина: Щоб завжди на покуті

Сонечком хлібина

І жила у злагоді

Вся ваша родина.

 1-ша дівчина: В  вікна хай не стукає

Лихо зле з бідою,

А душа не вицвіте-

Буде молодою.

Галя: Хай же ваші дітоньки

Хворощів не знають ,

Батькові та матері

В домі помагають.

5-та дівчина: Щоб було до віку вам

В хаті їсти й пити,

Щоб не розучилися

Ви людей любити!

Пісня «Як у нас на Україні»

Ведучий: Ну от і закінчилися наші вечорниці.

Ведуча: До побачення, до нових зустрічей!

Список використаної літератури:

Діхтяр О.В. Золоте сяйво калити // Вивчаємо українську мову та літературу:№12(36) грудень 2016

Чудна Л.І.Андріївські вечорниці презентація народознавчого проекту. // Вивчаємо українську мову та літературу:№12(36) грудень 2016

Файли сценарію можна викачати ТУТ.

Категория: Конкурси, свята, змагання | Добавил: Admin
Просмотров: 7 | Загрузок: 2 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Поиск
Дружні сайти

Copyright MyCorp © 2018