Понедельник, 18.12.2017, 11:06
Приветствую Вас Гость | RSS

КЗ "Кам'янсько-Дніпровська ЗОСШ-інтернат" ЗОР

Форма входа
Меню сайта
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 27
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Втрата близької людини

 

ЯК ДОПОМОГТИ ДІТЯМ ПЕРЕЖИТИ ВТРАТУ БЛИЗЬКОЇ ЛЮДИНИ

...Час, протягом якого приходить розуміння безповоротності втрати і прийняття того, що трапилося, для різних людей неоднаковий. І ніколи не слід намагатися форсувати події, розважити дитину або навіювати штучний оптимізм. Сам процес переживання втрати індивідуальний для кожного. Його не можна штучно пригальмовувати, але полегшити стан людини і скоротити тривалість періоду адаптації можна...

Часто педагоги звертаються до психолога школи із запитанням, як допомогти дитині пере­жити втрату близької людини. Учитель бачить хворобливі переживання дитини з приводу смерті близької людини і, звичайно, хоче допомогти, але не знає, як це зробити правильно.

Час, протягом якого приходить розуміння безповоротності втрати і прийняття того, що трапилося, для різних людей неоднаковий. І ніколи не слід намагатися форсувати події, роз­важити дитину або навіювати штучний оптимізм. Сам процес переживання втрати індивідуальний для кожного. Його не можна штучно пригальмо­вувати, але полегшити стан людини і скоротити тривалість періоду адаптації можна.

Залежно від віку діти по-різному реагують на смерть близьких.

Дитина 3-5 років відчуває страх розлуки з близькою людиною. У цьому віці дитині особливо важливо бути з мамою, татом - відчувати захищеність. Дитина боїться залишитися наодин­ці з великим світом.

Важливо в цей період не залишати маля з незнайомими йому людьми, почуття захищенос­ті дасть спілкування з добре знайомою, близькою людиною. Турбота й доброта цієї людини допо­може маляті.

У 6-9 років дитина після смерті близької їй людини відчуває страх ушкоджень свого тіла. Вона замислюється над тим, що з нею може трапитися таке і вона може вмерти. Виникає відчуття провини і смерть сприймається як покарання. У цей період для дитини важлива адекватна інформація У підлітковому віці діти відчувають сором із приводу хвороби чи смерті батьків. Вони не хочуть, щоб це знали інші, вони відмовляються від допомоги, почуваються ніяково, коли їм висловлюють співчуття. Тому дуже важливо бути тактовним, витриманим, щоб не завдати ще більшого горя підліткові. Доречно запитати: «Чим я можу допомогти?», «Що мені потрібно зробити, щоб ти так не страждав?» Підліток сам скаже, яку підтримку він готовий прийняти і як це зробити.

У будь-якому віці дитині потрібна підтримка та співпереживання, бажання їй допомогти. Турбота, доброта допоможуть пережити горе втрати. Необхідно приділяти увагу й батькам, чиї діти переживають втрату близької людини. Іноді батьки не в змозі дати раду своєму при­гніченому стану, а тим паче виявити увагу до дитини.

Треба підказати батькам, як можна пережи­вати втрату «нормально» і якої шкоди вони можуть завдати дитині, якщо заборонять дитині висловлювати свої почуття. Дитина може брати участь у процесі оплакування близького разом із усією родиною. Погано, якщо діти починають приховувати свої почуття. Важливо налаштува­ти дитину на хороші взаємини з батьками та рідними, адже в людини, яка втратила близьку людину, часто простежується втрата теплоти у взаєминах з іншими людьми.

Кожна людина, яка втратила близького, про­ходить через оплакування. Найголовніше, щоб, пройшовши через це, людина прийняла все, що відбулося, змирилася з тим, що є. Якщо відбува­ється адаптація до реальності, то й душевний біль стає не таким сильним.

Допомагаючи дитині пережити втрату, необхідно знати, на якій стадії переживання й оплакування вона зараз перебуває, і з урахуван­ням цього допомагати їй.

І стадія називається запереченням. Людина у стані шоку, паніки, відмовляється сприймати дійсність, не вірить у те, що трапилося, пере­живає тривогу й страх. Дитина може по-різному реагувати. Почуття можуть бути невиразними, або людина виявляє бурхливу діяльність, або неадекватну реакцію: «Може сміятися, коли треба плакати». Не треба одразу вказувати на невідповідність, невчасно зірвана маска може завдати шкоди дитині. Заперечення - амортизатор для душі під час шоку, ніби спрацьовує захист, щоб набратися сил для подальших переживань.

II стадія - це стадія гніву. Людина розуміє, що втратила близьку людину, починає злитися на всіх і на себе. Важливо на цій стадії дати дитині висловити своє горе, прожити цю стадію, не потрібно в цей період звертатися до дитини з проханнями, порадами.

III стадія - торги. Коли людина дала раду гніву, відчула, що втратила, вона починає торгу­ватися із собою, з іншими. «А що було б, якби він не вмер?», «Що я зробив, щоб він залишився живий?» Потрібно вислухати дитину, навіть якщо в її словах немає правди.

IV стадія - депресія. Важлива стадія, що супроводжується цілим комплексом негатив­них почуттів: туга, безнадійність, байдужість. Людина розуміє, що втратила близьку людину, сум і жалоба опановують її. Це найважливіша та найтриваліша стадія. Відбувається оплаку­вання. Слід дати дитині можливість виплака­тися, не притлумлюючи своїх почуттів. Після цього треба допомогти дитині, зайнявши її чимось: щоб вона не залишалася довго у стадії депресії. І, звичайно, має минути якийсь час для того, щоб людина була готова для переходу до завершальної стадії прийняття втрати близької людини.

На останній стадії потрібно, щоб дитина була залучена до нових цікавих подій, заходів. Цьому має сприяти оточення.

Спілкування з тими людьми, які зазнали важкої втрати, - нелегка справа, що потребує значного напруження душевних сил. Таку людину не слід залишати саму, однак і переоб­тяжувати опікою не варто. Людині потрібні постійні, але ненав'язливі та уважні слухачі. Вона потребуює співчуття та співпереживання

Поиск
Календарь
«  Декабрь 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Дружні сайти

Copyright MyCorp © 2017