Як навчити дитину самостійності

Як навчити дитину самостійності

     Фразу «я - сам!» діти починають вживати з тієї пори, коли вчаться говорити. І ці слова не варто залишати без уваги. Бути самостійним - значить вміти справлятися з труднощами, проявляти ініціативу, приймати рішення, не залежати від сторонніх суджень. Тому нам, батькам, варто радіти, коли ми чуємо, як дитина хоче діяти без нашої допомоги. Людина маленька, а робити їй хочеться все, що можна дорослим. Викликати ліфт. Самому вибирати собі одяг. Наливати всім членам сім'ї сік у склянки. Оплачувати своє морозиво в магазині. І ці бажання найпростіші, здійснимі. А все-таки часто не вистачає батьківського терпіння, і ось ми взуваємо і одягаємо чотирирічку, який цілком може впоратися з одягом сам. Годуємо з ложки неквапливу дитину, тому що так швидше і чистіше. Прибираємо за нього іграшки. Перебиваємо бажання словами «Не треба, проллєш, краще я сама». А рішення може бути простим: треба створити умови для того, щоб дитина могла проявляти необхідну їй ініціативу.

Як допомогти малюкам бути самостійними

- На підлозі біля ліфта спорудити підставку, на яку дитина може вставати і дотягуватися до кнопки виклику;
- Дати йому ложку і закрити очі на безлад навколо столу. А після освоєння ложки показати, що і на виделку дуже зручно наколювати сир, овочі і м'ясо;
- Повчитися переливати воду з ємності в ємність під час купання або показати, що це можна легко зробити за допомогою воронки;
- Дозволити відкривати ключем нескладний замок вхідних дверей;
- Зручно розкласти одяг в комоді, щоб дитина знала, на якій полиці знаходити нижню білизну, шкарпетки, футболки, і сама могла вибирати, що сьогодні одягнути;
- У ванній організувати сходинку, щоб дитина легко діставала до крана раковини і сама могла вимити руки. Зробити так, щоб зубна щітка, паста і мило також перебували на рівні, доступному для дитини.
- Повісити низький гачок для дитячого рушники;
- Зробити так, щоб дитина могла легко зняти з вішалки верхній одяг. Організувати в передпокої полицю або будь-яке зручне місце, де буде лежати його вуличний одяг та іграшки;
- Залишати перекус в зоні доступу дітей. Вимиті фрукти - в мисці на столі, печиво - в банці на низькій полиці, сирок - на полиці холодильника близько до краю;
- Дозволяти розплачуватися на касі в магазині і складати продукти у візок;
- Завести рюкзачок або сумку, за яку дитина буде відповідати, збираючись на прогулянку, і в яку в разі потреби зможе покласти щось, допомагаючи вам розділити ношу куплених продуктів;
- Просити дитину про допомогу: щось дістати, потримати, взяти участь у загальних сімейній справі. Це підвищує самооцінку і сприяє тому, щоб допомога близьким увійшла у звичку. Щоб дитина могла справлятися з чимось самостійно в майбутньому, сьогодні батькам необхідно пояснювати і показувати, як робити ті чи інші речі:
- Як відрегулювати температуру води в крані.
- Як надіти рукавички.
- Як застебнути блискавку на кофті (до вузького язичку блискавки можна пристебнути колечко, щоб маленькі пальчики краще впоралися із завданням).
- Як по ярличку відрізнити передню сторону футболки від спинки.
- Як знайомитися з іншими дітьми на майданчику і питати дозволу пограти з чужою іграшкою. Батьки - недипломовані, але найважливіші в житті дітей вчителя.

Самостійність школярів

     Чим раніше дитина зрозуміє, що у неї є домашні обов'язки, тим простіше їй буде до шкільного віку звикнути до самостійного виконання домашніх завдань. У три-сім років обов'язки можуть полягати у наведенні порядку в кімнаті, поливі квітів та інших посильних справах. А в школі одним з головних навичок стане самостійне виконання домашніх завдань. Потрібно прагнути до того, щоб дитина робила уроки не під тиском, а сам усвідомлював необхідність навчання. Для цього необхідна мотивація. Школяру середніх класів простіше пояснити, для чого потрібно добре вчитися і ретельно готувати домашні завдання. А для учнів початкової школи мотивація «для придбання знань» звучить розмито. Зате першокласники дуже люблять заохочення у вигляді наклейок-зірочок, грамот, похвали вчителя, і це їх дуже стимулює на те, щоб виконувати домашню роботу. Поступово при послідовному підході і м'якому батьківському контролі діти привчаються планувати час так, щоб виконання домашнього завдання було в пріоритеті. Важливо донести до дитини, що у разі ускладнень дорослий завжди прийде на допомогу. Пояснить незрозумілу тему. Навчить користуватися словниками. Підкаже, що велике завдання можна розбити на пункти і виконувати його по частинах. Що діалог англійською мовою вивчиться легше, якщо виписати в стовпчик ключові слова кожної репліки і вчити діалог за цими ключовими словами. Щоб розвинути самостійність дитини-школяра, потрібно навчити його користуватися будильником і розуміти час, щоб він міг планувати день, контролювати знаходження за комп'ютером і телевізором. Школяр може сам готувати частину свого сніданку - бутерброд або пластівці з молоком. Потрібно вчитися акуратно переходити дорогу і детально обговорювати правила безпеки, адже одного разу обов'язково настане день, коли дитині потрібно буде вперше дістатися до школи одному. Батьки обов'язково повинні заохочувати дитячий ентузіазм, підтримувати почуття впевненості в собі і прийняття самостійних рішень. Буває, що такі рішення тягнуть за собою помилки. Але якщо це не життєво важливі моменти, а побутові дрібниці, то помилки - частина життя, з якої діти отримують уроки, і вони теж повинні траплятися. Наше завдання - знаходитися поряд, підтримувати починання і бути готовими завжди прийти на допомогу.